Одна позначка, і всеЗвірено 14 жовтня 2026
Один запис і ваш вибір
Ми звикли рахувати те, що взагалі можна порахувати. По собі аркуш лишає у вашому браузері одну річ, і цю річ ми тут називаємо повним ім'ям.
Повне ім'я єдиної позначки
Зветься вона vxc-choice-2026 і тримає всередині коротке слово — те, яке відповідає кнопці, натиснутій у нижній смужці. Нічого іншого після нас у браузері не лишається, і цю річ ми перевіряли так само, як перевіряємо години: двічі й у різні дні.
Що ми робимо
- Кладемо одне коротке слово, щоб нижня смужка не зустрічала вас на кожній сторінці.
- Тримаємо його на вашому пристрої, звідки воно до нас не вертається.
- Показуємо той самий аркуш обом: і тому, хто натиснув згоду, і тому, хто відмовився.
- Називаємо позначку просто в тексті, щоб ви знайшли її в налаштуваннях і без нас.
- Лишаємо всі розділи читабельними, коли сховище в браузері вимкнене зовсім.
Чого ми не робимо
- Не тримаємо рахівника відвідин: нам нічого з такими числами робити.
- Не чіпляємо нічого, що супроводжувало б вас далі за межі цього аркуша.
- Не ставимо оголошень — продавати нам нічого й нікому.
- Не замикаємо за цією кнопкою ні таблиці, ні сторінки: доступ від неї не залежить.
- Не заводимо другої позначки й не бачимо в ній потреби.
- Не надсилаємо вміст позначки собі на сервер.
Назвати це печивом було б неточно. Технічно наш рядок живе в тому самому сховищі, що й збережені налаштування вашого браузера, і до запитів не додається. Для вас різниця зводиться до одного: позначка нікуди не їде.
Як її прибрати
- Відкрийте в браузері те, що відповідає за збережене, — зазвичай цей розділ зветься приватністю.
- Знайдіть наш домен серед сайтів, яким щось дозволено тримати в себе.
- Скажіть браузерові прибрати все, що цей домен зберіг; позначка піде разом з усім.
- Наступного разу нижня смужка зустріне вас так, ніби ви прийшли вперше.
Самі ми її не чіпаємо й не можемо: лежить вона у вас, а не в нас. Строку їй не задано, бо задавати нічого немає сенсу — важить вона менше за один рядок паперової картки. Приватне вікно прибирає такі записи й саме, щойно ви його закриєте.
Дві речі, які приходять не від нас
Карту на сторінці зв'язку малює чуже господарство, і накреслення літер приходять зі свого. Поки вони завантажуються, браузер говорить із чужими машинами за їхніми правилами, а не за нашими. Що саме ті машини записують у себе, ми не бачимо й змінити цього не вміємо.
Обійтися без них просто: розширення, яке не пускає вбудовані рамки й сторонні накреслення, приберне й те, і те. Таблиці з годинами від цього не зміняться — хіба літери стануть іншими, а замість карти буде порожнє місце. Решта відомостей про читача описана на сторінці про дані читача.